- поневолювати
- —————————————————————————————понево́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
поневолювати
Смотреть что такое "поневолювати" в других словарях:
поневолювати — юю, юєш, недок., понево/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. || Ставити кого небудь у залежність, створювати необхідність діяти певним чином (про що небудь). 2) тільки док., заст. Змусити кого… … Український тлумачний словник
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови
завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… … Український тлумачний словник
закріпачувати — ую, уєш, недок., закріпа/чити, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого небудь стати кріпаком. || Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право … Український тлумачний словник
заневолювати — юю, юєш, недок., занево/лити, лю, лиш, док., перех., розм., заст. 1) Поневолювати. 2) Робити залежним, не вільним від чого небудь … Український тлумачний словник
зневолювати — юю, юєш, недок., знево/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати. || Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що небудь поза його волею, бажанням. 2) перен. Оволодівати ким небудь… … Український тлумачний словник
поневолити — див. поневолювати … Український тлумачний словник
поневолювання — я, с. Дія за знач. поневолювати … Український тлумачний словник
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
рабувати — у/ю, у/єш, недок., зах. 1) перех. Грабувати (у 1 знач.). 2) неперех., ким, рідко. Тримати кого небудь у рабстві, поневолювати когось … Український тлумачний словник
